В _____________________ районний
(міський) суд __________________
Позивач ________________________
(п. і. п. б.)
________________________________
(адреса)
Відповідач _____________________
(п. і. п. б.)
________________________________
(адреса)
Ціна позову ____________________
Позовна заява
про стягнення боргу за договором позики
"___" _____________ 19__ р. відповідач ______________________
(п. і. п. б.)
взяв(ла) у мене по розписці в борг _____________________ грн. і
зобов'язався(лась) повернути мені гроші "___" ____________ 19__ р.
У вказаний строк відповідач борг не повернув(ла). На моє прохання
про добровільну сплату боргу не відповів(ла) (відмовився(лася)
сплатити).
Згідно зі ст. ст. 374, 376 Цивільного кодексу України
ПРОШУ:
1. Стягнути з відповідача ___________________________________
(п. і. п. б.)
на мою користь борг за договором позики в сумі __________ грн. та
судові витрати ____________ грн.
2. В забезпечення позову накласти арешт на майно відповідача,
яке знаходиться за адресою: _____________________________________.
Додаток:
1. Письмові докази визнання відповідачем боргу (розписка,
лист, записка і т. ін.).
2. Квитанція про сплату державного мита.
3. Копія позовної заяви.
Підпис
Дата
За договором позики одна сторона (позикодавець) передає
другій стороні (позичальникові) у власність (в оперативне
управління) гроші або речі, визначені родовими ознаками, а
позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму
грошей або рівну кількість речей того ж роду і якості.
Договір на суму понад 50 грн. повинен бути укладений у
письмовій формі. Невиконання цієї вимоги позбавляє сторони права в
разі виникнення спору посилатися на показання свідків в
підтвердження угоди.
Договір позики вважається укладеним в момент передачі речей
або грошей.
Позичальник вправі заперечувати договір позики за його
безгрошовістю, доводячи, що гроші або речі в дійсності зовсім не
одержані ним від позикодавця або одержані у меншій кількості, ніж
зазначено в договорі. У випадках, коли договір позики повинен бути
укладений в письмовій формі (ст. 375 ЦК України), заперечення його
за безгрошовістю шляхом показань свідків не допускається, за
винятком випадків кримінально карних дій.
"Оріяни", Київ, 1998 р.