В _____________________ районний
(міський) суд __________________
Позивач ________________________
(назва організації
________________________________
або п. і. п. б., адреса)
Відповідач _____________________
(назва організації
________________________________
або п. і. п. б., адреса)
Ціна позову ____________________
Позовна заява
про захист честі, гідності та ділової репутації
_____________________________________________________________
(вказати, де, коли і ким поширювалися відомості, які
порочать,
__________________________________________________________________
на думку позивача, його честь та гідність (ділову репутацію),
в чому
__________________________________________________________________
полягають ці відомості і чому вони не відповідають дійсності;
навести докази на підтвердження викладеного)
Внаслідок дій відповідача мені завдано збитки в розмірі _____
(навести розрахунки)
а також моральна (немайнова) шкода, яку я оцінюю в ___________грн.
Згідно зі ст.ст. 7, 440-1 ЦК України
ПРОШУ:
1. Зобов'язати ______________________________________________
(назва організації або п. і. п. б. громадянина)
спростувати відомості, що не відповідають дійсності і порочать мою
честь та гідність (ділову репутацію) _____________________________
(вказати характер відомостей та порядок їх спростування)
2. Стягнути з відповідача моральну шкоду в сумі ________ грн.
3. На підтвердження позову викликати до суду свідків
______________________
(п. і. п. б., адреса)
Додаток:
1. Наявні у позивача докази щодо поширення відомостей
(вирізки чи витяги з друкованих видань, витяги з протоколів
зборів, засідань і т. ін. з наведенням в них виступів відповідача;
письмові звернення до тих чи інших організацій, листи громадян і
т. ін.).
2. Квитанція про сплату державного мита.
3. Копія позовної заяви.
Підпис
Дата
Громадянин або організація вправі вимагати у судовому порядку
спростування відомостей, що не відповідають дійсності або
викладені неправдиво, які порочать їх честь, гідність чи ділову
репутацію або завдають шкоди їх інтересам, якщо той, хто поширював
такі відомості, не доведе, що вони відповідають дійсності.
Під поширенням відомостей, що порочать честь та гідність
громадянина або організації, слід розуміти не тільки оприлюднення
їх у пресі, повідомлення по радіо, телебаченню, через інші засоби
масової інформації, а й викладення в службових характеристиках,
публічних виступах, заявах, адресованих посадовим особам, або
повідомлення в іншій, в тому числі усній, формі необмеженому колу
осіб або хоча б одній особі.
Обов'язок доводити, що поширювані відомості відповідають
дійсності, покладається на відповідача. Позивач зобов'язаний
довести лише сам факт поширення відомостей, які його порочать, при
цьому він вправі також надати докази про їх невідповідність
дійсності.
При задоволенні позову суд зобов'язаний вказати в рішенні
спосіб спростування неправдивих відомостей (повідомлення в пресі,
по радіо, заміна документа, що містив відомості, які не
відповідали дійсності, порочили честь позивача), а за необхідності
також текст спростування та строк, протягом якого це необхідно
зробити.
У разі невиконання або неналежного виконання у встановлений
строк рішення про спростування відомостей, що порочать честь,
гідність та ділову репутацію позивача, суд вправі накласти на
порушника штраф, який стягується в доход держави. Сплата штрафу не
звільняє порушника від обов'язку виконати рішення про спростування
відомостей, що порочать честь, гідність чи ділову репутацію
позивача.
Громадянин або організація, відносно яких поширені відомості,
що не відповідають дійсності і завдають шкоди їх інтересам, честі,
гідності або діловій репутації, вправі поряд із спростуванням
таких відомостей вимагати відшкодування майнової і немайнової
(моральної) шкоди, завданої поширенням таких відомостей.
Моральна (немайнова) шкода, завдана громадянину чи
організації внаслідок поширення засобами масової інформації таких,
що не відповідають дійсності, відомостей відшкодовується за
рішенням суду засобами масової інформації, а також винними
посадовими особами і громадянами (кореспондентами) в розмірі, що
визначається судом.
"Оріяни", Київ, 1998 р.