В _____________________ районний
(міський) суд __________________
Позивач ________________________
(п. і. п. б.)
________________________________
(адреса)
Відповідач _____________________
(найменування, адреса)
Третя особа ____________________
(п. і. п. б.,
керівника, особи,
яка підписала наказ
про звільнення)
Позовна заява
про поновлення на роботі і оплату за час
вимушеного прогулу
Я працювала _________________________________________________
(посада, виконувана робота)
на (в) ___________________________________________________________
(найменування підприємства, установи чи організації)
з _______________________________________________________________.
(число, місяць, рік)
Наказом N ________ від "___" _________________ 19__ р. я
була(був) звільнена(ний) _________________________________________
(підстава звільнення)
Звільнення вважаю незаконним: ______________________________.
(вказати обставини, на підставі яких позивач вважає
звільнення неправомірним)
З "___" _______________ 19__ р. я не працюю.
Згідно зі ст. ст. 232, 235 Кодексу законів про працю України
ПРОШУ:
1. Поновити мене на роботі __________________________________
(посада, виконувана робота)
на (в) ___________________________________________________________
(найменування підприємства, установи чи організації)
2. Стягнути з _______________________________________________
(найменування підприємства, установи чи організації)
на мою користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з
"___" ________________ 19___ р. до дня поновлення на роботі.
Додаток:
1. Копія наказу про прийняття на роботу.
2. Копія наказу про звільнення.
3. Витяг з протоколу засідання ПК, рішення КТС (якщо є).
4. Довідка про розмір середньої заробітної плати за останні
два календарні місяці роботи.
5. Копії позовної заяви.
Підпис
Дата
У справах про звільнення з роботи працівники мають право
звертатися до районного (міського) суду у місячний строк з дня
отримання наказу про звільнення або з дня видачі їм трудової
книжки.
Працівнику, незаконно звільненому з роботи і поновленому на
роботі, за рішенням суду виплачується середній заробіток за час
вимушеного прогулу з дня звільнення, але не більше, ніж за один
рік. В такому ж розмірі оплачується час вимушеного прогулу у
випадках, коли неправильне формулювання причини звільнення в
трудовій книжці перешкоджало влаштуванню працівника на нову
роботу.
Працівнику, незаконно переведеному на іншу роботу і
поновленому на колишній роботі, виплачується за рішенням або
постановою органу по розгляду трудових спорів середній заробіток
за час вимушеного прогулу або різниця в заробітку за час
виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більше, ніж за один
рік.
У ст. 240-1 КЗпП України передбачено, що у випадку, коли
працівник звільнений без законної підстави або з порушенням
встановленого порядку, але поновлення його на попередній роботі
неможливе внаслідок ліквідації підприємства, установи,
організації, орган, який розглядає трудовий спір, зобов'язує
ліквідаційну комісію або власника (орган, уповноважений управляти
майном ліквідованого підприємства, установи, організації, а у
відповідних випадках - правонаступника) виплачувати працівникові
заробітну плату за час вимушеного прогулу. Водночас орган, що
розглядає трудовий спір, визнає працівника звільненим за п. 1 ст.
40 КЗпП України. На такого працівника поширюються пільги і
компенсації, передбачені ст. 49-3 для вивільнюваних працівників, а
його зайнятість забезпечується згідно із Законом України "Про
зайнятість населення".
"Оріяни", Київ, 1998 р.