ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
07.08.2003
Щодо строків сплати податку на прибуток
!Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, суддів,
розглянувши з участю представників:
Товариства з обмеженою відповідальністю "XXX" - присутні,
Південної МДПІ у м. Кривому Розі - присутні,
касаційну скаргу ДПІ у Д-ському районі м. Кривому Розі на
постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від
XX.04.2003 р. у справі N 000 за позовом ТОВ "XXX" до Південної
МДПІ у м. Кривому Розі про зобов'язання скасувати нараховану пеню
в сумі 2776,83 грн., встановив:
рішенням господарського суду Дніпропетровської області від
XX.01.2003 р., залишеним без змін постановою Дніпропетровського
апеляційного господарського суду від XX.04.2003 р., позов
задоволено та зобов'язано відповідача скасувати нараховану по
особовому рахунку позивача пеню з податку на прибуток у сумі
2776,83 грн. Судові рішення мотивовані тим, що позивач сплатив
суму самостійно узгодженого податкового зобов'язання з платежу з
податку на прибуток за I квартал 2002 року з дотриманням вимог
пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 та пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України
"Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед
бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (далі за
текстом - Закон України від 21.12.2000 р. N 2181-III) щодо строку
сплати такого податкового зобов'язання, у зв'язку з чим
нарахування пені на суму цього податкового зобов'язанні є
неправомірним.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постановлені
у справі судові рішення та прийняти нове рішення про відмову в
позові, посилаючись на неправильне застосування господарськими
судами попередніх інстанцій пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 та пп. 5.3.1
п. 5.3 ст. 5 Закону України від 21.12.2000 р. N 2181-III
( 2181-14 ) та на порушення п. 16.4 ст. 16 та п. 20.1 ст. 20
Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"
( 334/94-ВР ) при визначенні строку сплати позивачем узгодженого
податкового зобов'язання з платежу по податку на прибуток за
I квартал 2002 року.
Відповідно до ст. 25 ГПК України ( 1798-12 ) та наказу ДПА у
Дніпропетровській області від XX.04.2003 р. N 83 "Про
реорганізацію державної податкової служби у м. Кривому Розі"
здійснюється заміна відповідача у справі на Південну міжрайонну
ДПІ у м. Кривому Розі.
Заслухавши представника відповідача, який підтримав касаційну
скаргу, та заперечення представника позивача, перевіривши повноту
встановлення обставин справи і правильність їх юридичної оцінки в
постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого
господарського суду України доходить висновку, що касаційна скарга
не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до пп. "б" пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України
від 21.12.2000 р. N 2181-III ( 2181-14 ), податкові декларації за
базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному
кварталу або календарному півріччю (у т. ч. при сплаті квартальних
або піврічних авансових внесків), подаються протягом
40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем
звітного (податкового) кварталу (півріччя).
Згідно з пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 цього Закону ( 2181-14 ),
платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового
зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації,
протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем
відповідно граничного строку, передбаченого пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4
цього Закону для подання податкової декларації.
Відповідно до п. 16.4 ст. 16 Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ), базовим
(податковим) звітним періодом для сплати податку на прибуток є
календарний квартал.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що, згідно з
додатком "П" (рядок 43 графа 4) декларації про прибуток
підприємства, поданої позивачем до органу державної податкової
служби за I квартал 2002 р., сума його податкових зобов'язань
становила 374300,00 грн.
Вказану суму податку було сплачено позивачем платіжними
дорученнями N 8 від XX.05.2002 р. на суму 50000,00 грн; N 8 від
XX.05.2002 р. на суму 20000,00 грн; N 8 від XX.05.2002 р. на суму
303553,30 грн; N 9 від 20.05.2002 р. на суму 4600,00 грн.
Таким чином, у встановлений пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону
України від 21.12.2000 р. N 2181-III ( 2181-14 ) граничний строк
для сплати самостійно узгодженої платником суми податкового
зобов'язання за I квартал 2002 року, а саме 20.05.2002 р., позивач
сплатив податок у повному розмірі податкового зобов'язання.
У зв'язку з цим господарський суд обгрунтовано вважав, що
пеню на суму податкового зобов'язання з платежу з податку на
прибуток за вказаний звітний податковий період позивачу нараховано
неправомірно, оскільки немає підстав для нарахування пені,
передбачених пп. 16.1.1 п. 16.1 ст. 16 Закону України від
21.12.2000 р. N 2181-III ( 2181-14 ).
Доводи касаційної скарги про те, що при вирішенні питання
щодо строку сплати позивачем суми зазначеного податкового
зобов'язання господарський суд повинен був керуватися п. 16.4
ст. 16 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"
( 334/94-ВР ), не можуть бути визнані обгрунтованими, оскільки,
відповідно до преамбули Закону України від 21.12.2000 р.
N 2181-III ( 2181-14 ), цей Закон є спеціальним з питань
оподаткування, який встановлює, зокрема, порядок погашення
зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та
державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових
платежів).
Пунктом 19.6 ст. 19 цього Закону ( 2181-14 ) передбачено, що
закони та інші нормативно-правові акти діють у частині, що не
суперечить його нормам.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, п. 1 ст. 111-9, ст. 111-11
ГПК України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України
постановив: касаційну скаргу Південної МДПІ у м. Кривий Ріг
залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського
апеляційного господарського суду від XX.04.2003 р. - без змін.